Дипломатії не потрібні істерики

0
249

У випадку з послом Німеччини Ернстом Райхелем український політикум не має жодних підстав висловлювати настільки категоричні істеричні заяви в бік німецького дипломата, говорить УНІАН. Перш за все, що стосується форми, слід наголосити, що він не висловлював жодних категоричних позицій. Людина просто говорила про різні сценарії і не робила жодних категоричних заяв. Його помилка (або некоректність) полягає тільки в одному — він мислив уголос: він говорив і розмірковував про різні сценарії, в тому числі й про такий, який передбачає, що вибори на Донбасі можуть теоретично відбутися до виведення російських військ. Він ні на чому не наполягав — він наводив приклади, як це було в німецькій історії, пояснюючи, що вони, безумовно, не можуть напряму бути скопійовані в українській практиці. Тому істерична реакція з боку українських політиків просто свідчить про те, що вони не розуміють суті дипломатії, не розуміють дипломатичної позиції, не вміють коректно сприймати слова інших дипломатів та грамотно доводити й пояснювати власну позицію. Зокрема, неправильно, коли голова парламентського комітету у закордонних справах Ганна Гопко намагається проводити зовнішню політику України шляхом бойкотів: «ні» — ланчу в Давосі, який проводив Пінчук, бойкот — прийому посла Німеччини Райхеля. Очевидно, вона — молодий політик і ще молодший дипломат та просто не розуміє, що дипломатія — це постійний діалог і намагання не диктувати свою позицію, а знаходити компроміс. Бойкот — це найлегший спосіб добитися ізоляції своєї країни і своєї позиції. Тому треба йти до міжнародних партнерів, говорити і пояснювати.

Істерична реакція з боку українських політиків просто свідчить про те, що вони не розуміють суті дипломатії

Наступне, що стосується суті сказаного, — в цій заяві йдеться ні про ще інше, як про виконання Мінських домовленостей. Ганна Гопко серед інших депутатів голосувала за внесення змін до Конституції на підставі Мінських домовленостей, голосувала й за інші закони з абсолютно сфальсифікованим приводом обов’язковості та необхідності для України цих угод. На це вже погодилися і вона, і інші депутати, які голосували за це в парламенті. Німецький посол фактично нагадав, причому в дуже делікатній формі, без «тикання носом», що насправді в Протоколі, який підписаний у Мінську 12 лютого 2015 року, пункт про виведення іноземних військ і найманців іде після пункту про проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей. Тож фактично ці домовленості можна читати таким чином, що все військове врегулювання і передача кордону мають відбутися після виборів — на це вже погодилася Україна, на це погодився президент України, це підписано та узгоджено! Українська дипломатія два роки наполегливо переконувала всіх, що Мінські угоди — це єдиний план, безальтернативний. А тепер чомусь, коли нам починають читати текст цих домовленостей, у нас виникає така істерика.

Німецький посол фактично нагадав, причому в дуже делікатній формі, без «тикання носом», що насправді в Протоколі, який підписаний у Мінську 12 лютого 2015 року, пункт про виведення іноземних військ і найманців іде після пункту про проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей

Це абсолютно недостойно. В принципі, це свого роду симптом дитячої хвороби або якогось психічного захворювання, коли людина злиться на те, що світ влаштований саме так, а не інакше. Треба дорослішати і сприймати світ таким, яким він є. Україна підписала ці домовленості. Якщо ми хочемо переглянути їх, ми повинні запропонувати щось нове, а не злитися на тих людей, які нам цитують текст, який ми ж самі підписали. Позиція Німеччини щодо конфлікту на Донбасі — незмінна. Німеччина є локомотивом європейських санкції проти Росії саме через те, що РФ є винуватцем подій на Донбасі. Тому те, що посол прямо сказав про російських військових на Донбасі – це абсолютно послідовна і правильна позиція Німеччини. За наполегливість у збереженні та просуванні цієї позиції (що саме Росія — агресор по відношенню до України, що проти неї необхідно зберігати санкції, — УНІАН) з боку Німеччини, ми повинні бути вдячними, на мій погляд, особисто канцлеру Ангелі Меркель. Вона не лише тримає в тонусі і в рамках цієї позиції німецьку дипломатію, де є дуже різні думки про події на сході України, але й утримує на цій позиції інші країни Європейського Союзу. Великою мірою саме завдяки Меркель країни, які сумнівалися, або які, попри те, що б там не відбувалося на Донбасі, просто не хочуть вводити санкції проти Росії, зрештою, підтримували позицію Німеччини. В даному випадку ми повинні тільки дякувати німецькій дипломатії: вона є одним із найбільш послідовних прихильників такої позиції.

Богдан Яременко, дипломат, керівник Фонду «Майдан закордонних справ»