Кавалерійським наскоком нічого не зміниш. Потрібні час, терпіння і наполегливість

Між Канадою і Україною новий етап дипломатичних відносин. Канада на перших позиціях підтримки нашої держави у міжнародних організаціях. Між країнами росте торгівля. Ми є свідками становлення дуже зрілого партнерства між двома країнами. Про це в інтерв’ю Fashion of Diplomacy розповідає посол України в Канаді Андрій Шевченко.

0
129

З 1 серпня між Україною та Канадою запрацювала угода про вільну торгівлю. Що це дає українському бізнесу?

— Зараз на канадському напрямку ми розчистили левову частку бар’єрів для бізнесу. Якщо ви шиєте сорочки у Чернівцях чи вирощуєте горіхи у Дніпрі, то зможете ці товари продавати до Канади без мита. Але ця угода означає набагато більше — і захист інтелектуальної власності, і доступ до тендерів. Тобто, це дуже хороший сигнал для бізнесу в Україні та Канаді. Він дає нові можливості. Перемовники, дипломати та політики багато зробили, щоб ви вільно працювали.

Тобто будь-хто з українських підприємців може вільно постачати продукцію у Канаду? Чи є обмеження?

— Для українських товарів мито скасували майже для 98 відсотків найменувань. Є зовсім небагато винятків. Тобто свою продукцію і товари можна вільно везти на продаж у Канаду. Скасування мита — це економія для бізнесу. Так українські товари стають більш конкурентними.

Угода дозволяє нашим компаніям заходити на ринок державних закупівель Канади, брати участь у тендерах. Канадські компанії теж можуть брати участь у тендерах в Україні. У авіації є поняття, коли літаки розпізнають за сигналом «свій-чужий». Мені здається, ця угода хороший сигнал «свій» про український ринок для міжнародних компаній: «дивіться на Україну — там можна вкладати гроші, створювати робочі місця, заробляти».

Яка продукція з України цікава в Канаді?

— Є п’ять потенційних ринків. Це одяг, взуття, ІТ-послуги, меблі, кондитерські вироби. Такі результати нещодавнього дослідження канадсько-українського проекту CUTIS. Саме ці ринки виграють найшвидше від угоди про вільну торгівлю. Цей перелік остаточний. Сільське господарство, ІТ, легка промисловість — сегменти, де нам є що запропонувати, є фахівці та можливості. Я звертаюся до всіх підприємців, які шукають ринки збуту за кордоном — вивчайте умови угоди і працюйте.

А чим цікава Україна канадському бізнесу?

— Україна цікава їм так само, як і нам Канада. Наші понад 40 мільйонів споживачів привабливі для будь-якого бізнесу. У 2016 році Україна стала четвертою за обсягами закупівлі канадської риби і морепродуктів у світі. Ми не схильні думати про себе, як про націю, яка споживає багато імпорту. А виявляється так є. Тому в них є інтерес до нашого ринку. Також ми — країна дуже кваліфікованої робочої сили. В Україні найвищий рівень писемності у Європі. Щороку випускаємо 14 тисяч спеціалістів у ІТ. І в цей час, коли ми говоримо, великі канадські компанії замовляють написання програмного забезпечення в наших ІТ-фірм. Це не теорія, не абстрактні, а потенційні речі.

Канада одна з перших засудила військову агресію Росії на Донбасі та багато допомагала в розпал бойових дій. Допомагають і зараз.

— Уже третій рік в Україні працює канадська військова тренувальна місія UNIFIER. Це 200 їхніх спеціалістів, які навчають наших військових. 150 працюють на Яворівському полігоні та ще 50 — в саперному центрі у Кам’янці-Подільському. Але і канадці вчаться у нас військової справи. Що таке окопна війна не знає жодна армія світу. Про це читають у книжках та дивляться у кіно. А для наших бійців це щоденна реальність. Плюс сучасні методи радіоелектронної боротьби, новітнє російське озброєння, якому протистоїть наша армія. За цей досвід ми платимо величезну страшну ціну.

Я назвав лише один з напрямків допомоги Канади для нас. Є багато інших. Чому вони це роблять? У Канаді є потужна українська громада. Це мільйон триста тисяч канадців українського походження. Мені здається, що уряд у прийнятті рішень також опирається на них. Але справа не тільки в українській громаді. Канада — це ціннісна країна. Тут цінності й принципи є основою державної політики. Їм не треба пояснювати про ситуацію у нас на сході. Вони добре розуміють — всі повинні дотримуватися міжнародних правил. Підтримуючи нас, Канада допомагає всьому вільному світу.

Допомагають і канадські лікарі. Вони не раз приїздили в Україну лікувати наших поранених бійців.

— Це дуже зворушлива ініціатива української громади в Канаді. Програма діє і сьогодні. Місію зібрав уже легендарний доктор з Торонто Олег Антонишин. Він, з такими ж ентузіастами як сам, здійснив уже шість місій в Україну. Місія спеціалізувалася на кількох напрямках — протезування, пластична хірургія. Вони вирішили — можуть зробити набагато більше, приїжджаючи в Україну.

Світ сколихнула історія українського хлопчика Миколки Нижниківського. Він підірвався на гранаті — втратив ручку й обидві ноги. Спершу за його життя боролися українські спеціалісти, потім — канадські медики. Його підтримував прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Тут за Україну вболівають і наша громада, й канадці, які не мають українського походження. Ми дуже цінуємо цю допомогу.

Росія постійно тисне і критикує таку підтримку. Як протистоїте московській пропаганді у Канаді?

— Тут немає сентиментів щодо Росії і Путіна. У Канаді є послідовна підтримка на користь Україні. Військову допомогу розпочинав консервативний уряд, зараз її продовжує ліберальний уряд. Канадський парламент одностайно проголосував за угоду про вільну торгівлю з Україною. Мої друзі казали, що на пальцях однієї руки можуть порахувати такі голосування. Це справді консолідована державна позиція. Росіяни намагаються розхитувати тут ситуацію. Але канадці мають імунітет до такого. І ми теж не сидимо склавши руки. Ділимося досвідом у боротьбі із російською пропагандою.

Нещодавно міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд зробила заяву про позитивні зрушення у реформах в Україні. Які реформи високо оцінюють канадці?

— Канадські урядовці бачать те саме, що й ми з вами — в Україні є великі зміни. Так, це повільніше, ніж хотілося б. Ігнорувати ці перетворення не можемо. Але й заспокоювати себе зробленим не можна. Треба працювати далі. У Канаді знають про наші сильні та про слабкі сторони. Хоча вірять — можемо працювати краще і взяти більшу висоту. Ми намагаємося саме таку чесну розмову і вести.

Які зараз головні виклики перед Україною?

— Треба вірити в себе. За три роки після Майдану, після Революції, в багатьох почали опускатися руки. Кавалерійським наскоком нічого не зміниш. Потрібні час, терпіння і наполегливість. Світ покладає на нас велику надію. Ми це поки що недооцінюємо.