Хабова стратегія розвитку головного аеропорту країни – Євгеній Дихне

0
987
Фото: Fashion of Diplomacy

Нова хабова стратегія розвитку головного аеропорту країни — це справжній прорив в економічній складовій не лише підприємства, але й держави. Які технології потрібно запровадити задля зростання пасажиропотоку для Fashion of Diplomacy розповідає Євгеній Дихне — перший заступник генерального директора державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Яким є найбільше досягнення аеропорту за той час, що Ви очолюєте його?

Аеропорт наразі вступив у період інтенсивного розвитку. Таке зростання розпочато було у 2015 та 2016 роках, але саме 2017 рік став справжнім проривом. Вже у 2018 ми входимо зі зростанням по усіх показниках, у тому числі це стосується і пасажиропотоку, що є ключовим показником успішного функціонування для аеропорту. Ми погасили заборгованість і стабільно збільшуємо прибутковість. Наше підприємство демонструє приріст по всіх напрямках.

Яким чином вам вдалося збільшити пасажиропотік?

Наприкінці 2014 – на початку 2015 року було обрано правильну стратегію розвитку підприємства. Йдеться про хабову стратегію. Вона, власне, й дала нам це зростання. Хабова стратегія виявилася не лише правильною, але й прибутковою. Наразі кількість транзитних пасажирів у Борисполі сягає тридцяти відсотків. Цей факт є тим показником, який можна порівняти з провідними європейськими хабами. Тобто зараз ми можемо говорити, що наша хабова стратегія вдалася. Вона виправдала себе не лише фінансовими прибутками для підприємства, а й для держави — адже лише минулого року ми виплатили до бюджету країни один мільярд шістсот мільйонів гривень. Тому можу сказати, що ця стратегія набирає обертів. Лише транзитних пасажирів три мільйони. Раніше ми перевозили пасажирів лише від одного місця призначення до іншого, так звана модель point-to-point. Хабова стратегія це змінила. Ми стаємо потужним транзитним аеропортом. Власне хабом. Коли Ви запитали про найбільше досягнення аеропорту за цей час — то моя відповідь буде однозначною. Це — запровадження хабової стратегії. Ми не лише вивели підприємство з глибокої кризи, а й стабільно збільшуємо його прибутковість.

Також читайте:  Місія України у ХХІ сторіччі — відродження Європи. Це сьогодні відбувається саме тут

Хабова стратегія розвитку головного аеропорту країни - Євгеній Дихне

Як вплинув безвіз на збільшення пасажиропотоку?

Безумовно безвіз активізував той попит, який було відкладено. До того ж, саме безвіз змусив нас значно інтенсивніше проводити ті реформування, які почалися з запровадженням хабової стратегії. Маючи збільшення пасажиропотоку ми повинні відповідати високим європейським стандартам, зокрема, якщо у транзитного пасажира є можливість обрати інший аеропорт, у якому умови перебування є значно комфортнішими — наприклад краще працює wi-fi , то він це зробить. Хабова стратегія помножена на безвіз спричинила не лише зростання. Вона стала головною рушійною силою реформування. І це є позитивним чинником для нашого підприємства.

Усі пам’ятають дискусію в українському суспільстві через те, на честь кого з видатних українських діячів варто назвати аеропорт. Жодного імені так і не було надано. Чому? На честь кого особисто Ви назвали б столичний аеропорт?

Також читайте:  «Нам потрібний свій власний, український Ілон Маск», — Ірина Верещук

Для мене головним є не назва аеропорту. Для мене головним є конкурентоспроможність підприємства та безпека пасажирів. У нас працює чотирьохтисячний колектив. Переважна більшість — з міста Бориспіль. До того ж, назва «Аеропорт Бориспіль» є міжнародним і знаним брендом. У разі перейменування нам би довелося змінювати усю документацію. А це — гроші. Гроші в Україні коштують дорого. Також не варто забувати політичну складову цього процесу. Багато людей були б роз’єднані та налаштовані одні проти одних, якби аеропорт було б перейменовано не так, як хотілося б саме їм. Перебуваючи в аеропорті вони б відчували дискомфорт. Нам це не потрібно. Мене цілком влаштовує та назва, яка є сьогодні. Якщо хтось захоче назвати наше підприємство — міжнародний аеропорт Бориспіль імені, скажімо, Малевича я не буду проти, водночас, згідно з законодавством, для перейменування підприємства на честь певної фізичної особи має бути згода трудового колективу підприємства.

Також читайте:  «Вся Україна» – на службі суспільства і національних цінностей

Як складається ситуація з приходом лоукостів до Борисполя? Які з них літатимуть з Борисполя?

Ми є відкритими до співпраці, але за тієї умови, якщо вона буде прибутковою для підприємства та не спричинятиме незручностей пасажирам. Лоукости – це чудово, але низька вартість на їхні квитки не повинна відбиватися на двох вищезазначених мною факторах. умови для пасажирів, за яких ми несемо відповідальність. Станом на сьогодні ми розвиваємо співпрацю з багатьма авіаперевізниками.

Чи співпрацюєте Ви з аеропортом «Київ» (Жуляни), який також позиціонує себе міжнародним аеропортом?

Звісно ж, певна співпраця існує. Хоча аеропорту «Київ» ще треба багато зробити для того, аби стати міжнародним аеропортом повного циклу функціонування. Поки що їхній міжнародний сегмент є обмеженим, і ми зичимо успіхів нашим колегам у розширенні згаданого сегменту. Втім, хочу запевнити усіх читачів Вашого видання в тому, що саме наш аеропорт був, є і лишатиметься головними повітряними воротами нашої держави.