«Креативна Європа» та умови для здобуття грантів Євросоюзу

0
713

«Національне бюро програми «Креативна Європа» в 2018 р. Тісно співпрацюватиме насамперед з міністерством культури України, із відповідними відділами місцевих обласних та міських державних адміністрацій щодо проведення відповідних заходів, присвячених року культурної спадщини»

2018 рік оголошено Роком культурної спадщини в Європі та Роком культурної спадщини в Україні. Про те, як проходитиме в Україні та Європі спільний рік культурної спадщини, чим займається Національне Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні та якими є умови для здобуття грантів Євросоюзу задля збереження української культурної спадщини, ми говоримо із керівником Національного Бюро «Креативна Європа» в Україні Юлією Федів.

Розкажіть, будь ласка, про напрям «Культура» програми «Креативна Європа». Хто ініціював наше приєднання до цієї програми?

— Не можна розглядати цей проект як щось окреме, тому що «Креативна Європа» має два головні напрями — культура та медіа, і вони є пов’язаними між собою. Це два складники однієї програми. «Креативна Європа» є однією з програм Європейського Союзу, яка існує з 2014 року, в Україні вона ініційована в 2016 році Міністерством культури, яке зацікавилося участю нашої держави в програмі. Після відповідних переговорів з Європейською комісією з першого січня 2016 року Україна долучилася до програми «Креативна Європа», зокрема й до напряму «Культура». Якщо в підпрограмі «Культура» українські організації можуть долучатися до всіх конкурсів, бути стовідсотковими учасниками, то в підпрограмі «Медіа» лише чотири конкурси є нам доступні. Участь України в програмі «Креативна Європа» впродовж перших двох років була безкоштовною. Точніше кажучи, внесок становив одне євро для нашої держави. Для України було зроблено виняток у зв’язку із соціально-політичною ситуацією, бо, фактично, членство в програмі «Креативна Європа» є платним. Для кожної країни встановлено різні внески. Є спеціальна формула, яка враховує ВВП на душу населення, розмір країни, кількість населення тощо. На підставі цих соціально-економічних показників вираховується сума внеску. Відповідно, у перші два роки в нас був символічний внесок у розмірі одного євро. З 2018 року ми вже платитимемо за тією формулою, яку я згадувала, й наш внесок становитиме близько п’ятисот тисяч євро. Ми готові сплачувати ці кошти й продовжити наше членство в «Креативній Європі» до 2020 року.

Також читайте:  Найкраще, або нічого! Ярослав Пригара

У чому, скажімо так, політичне значення Вашого проекту? Якби не настільки потужний поступ нашої країни у бік ЄС, то чи був би він можливим? Чи є політична складова в проекті?

— Думаю, що так, адже до програми «Креативна Європа» може долучитися будь-яка країна, не лише з європейського континенту, хіба що різнитимуться умови її участі. У програмі головною метою є проблеми, пов’язані із культурою не лише в Україні, але й у Європі. На відміну від проблем освіти чи науки, на жаль, проблеми культури лишаються трохи в затінку. Але ми могли б долучитися до «Креативної Європи» й за власною ініціативою, хіба що платили б повний внесок з самого початку. Серед держав «Східного партнерства», окрім України, членами «Креативної Європи» є Молдова та Грузія. Наразі тривають переговори щодо Вірменії, яка також подала заявку. Утім, маю погодитися, політика та культура пов’язані між собою, і культурна дипломатія є саме поєднанням культурної та політичної активності.

Якими були критерії відбору учасників у напрямі «Підтримка проектів європейського співробітництва»?

— Фактично є чотири критерії оцінки проектної заявки. Якщо ми візьмемо «Підтримку проектів європейського співробітництва», то за кожен з оціночних критеріїв можна отримати від двадцяти до тридцяти балів, загалом треба отримати сто балів. Перший критерій — це інноваційність самого проекту не лише в контексті культурної політики певної держави, але й у загальноєвропейському контексті. Якщо проект є справді інноваційним, то можна отримати тридцять балів. Другий критерій — проектно-менеджерська складова проекту. Йдеться про те, наскільки професійною є команда, наскільки дієвим є досвід оперування грантовими коштами, наскільки потужним є досвід участі в аналогічних проектах, наскільки досвідченими є члени команди у сфері проектного менеджменту, чи володіють вони англійською мовою, чи є потужна PR-стратегія. За це також нараховується тридцять балів. Третій критерій — це комунікаційна стратегія проекту, за яку нараховується двадцять балів. Йдеться про розуміння доцільності проекту в інформаційному полі. Враховується те, чи буде створюватися веб-ресурс (двомовний або тримовний) на тему проекту. Також важливо, чи пишуть про цей проект у ЗМІ. Четвертий критерій, за який також нараховується двадцять балів, стосується того, наскільки вдало автори проекту можуть комунікувати із партнерами в інформаційному полі. Загалом, більше 60–70 проектів на рік отримують фінансування в межах європейського співробітництва. Проекти оцінюються експертами. Є пул, який складається приблизно з 12 тисяч експертів з різних країн. Спочатку заявка напряму потрапляє до Брюсселя, де її розглядає Виконавча агенція Європейської комісії з питань освіти, культури та аудіовізуальних питань, вона визначає двох різних експертів з двох різних країн у тих галузях, які стосуються проекту. Експерти паралельно читають, паралельно оцінюють заявку й потім надсилають свої відгуки до комісії, яка вираховує середній бал і на підставі цього надсилає або негативну, або позитивну відповідь.

Також читайте:  ПОРОШЕНКО Петро Олексійович. Коментарі

Видавництво «Астролябія», яке видає українською таких цікавих, але контроверсійних авторів, як-от Ніцше, Конрад та Толкієн, виграло конкурс «Художні переклади». Не могли б Ви розповісти трохи детальніше про цей конкурс?

— Конкурс «Художні переклади» передбачає популяризацію європейської художньої літератури, тому всі країни-учасниці «Креативної Європи» можуть подавати заявки на переклад європейської літератури своєю національною мовою, у нашому випадку національна мова є українською, звичайно ж. Умови — переклад від трьох до десяти книг, і лише художніх. Ці художні твори ви можете перекладати українською з будь-якої європейської мови. Можна перекладати й українську літературу європейськими мовами, але лише чотирма найпоширенішими — англійською, німецькою, французькою та іспанською. Такі обмеження продиктовані тим, що українська не є однією із мов Європейського Союзу. Тобто існують два напрями: обрати від трьох до десяти творів європейських авторів та перекласти їх українською або перекласти від трьох до десяти творів українських авторів однією з чотирьох попередньо згадуваних мов. Фінансування — до ста тисяч євро за переклад, але «Креативна Європа» не фінансує перекладацький процес стовідсотково. Ми сплачуємо лише 60 відсотків, 40 відсотків доведеться знаходити самостійно.

Також читайте:  Подорож без перешкод! Центр туризму Греції в Україні

2018 рік оголошено Роком культурної спадщини в Європі. Які заходи у зв’язку з цим планує «Креативна Європа» в Україні?

— Загалом це не лише Рік європейської культурної спадщини. Цей рік також оголошено й Роком культурної Спадщини в Україні. Тому наше національне бюро тісно співпрацюватиме насамперед з Міністерством культури України, із відповідними відділами місцевих обласних та міських державних адміністрацій щодо проведення відповідних заходів, присвячених Року культурної спадщини.

Також будемо працювати із представництвом Європейського Союзу в Україні. У листопаді 2017 ми вже провели перший спільний захід, присвячений проголошенню Року культурної спадщини. Це відбувалося в Івано-Франківську.

Також заходи, присвячені проблематиці культурної спадщини, синхронно проводитимуться в Європі. У червні 2018 такий захід відбудеться в Берліні. Ми будемо постійно контактувати з нашим брюссельським офісом, будемо запрошувати закордонних експертів в Україну для того, щоб порушувати питання, пов’язані зі збереженням культурної спадщини. Також наприкінці січня 2018 ми плануємо створити міжвідомчу групу, куди запросимо працівників усіх профільних міністерств та відомств, які прямо чи опосередковано причетні до збереження вітчизняної культурної спадщини, й запросити паралельно експертів із Ради Європи та ЮНЕСКО, розробити план необхідних заходів не лише на цей, але й на наступний рік, оскільки проблема збереження культурної спадщини, зокрема й на окупованих територіях Донбасу та в Криму, є нагальною та болючою.

Звісно ж, не повинна лишатись осторонь проблема культурної спадщини по всій Україні. У багатьох обласних центрах створюються ініціативні громадські об’єднання та громадські платформи, які долучатимуться до проведення Року культурної спадщини. Найбільш активними є міста не лише Заходу, але й Сходу та Центру України. Певна пасивність спостерігається хіба що на Півдні, але ми докладаємо зусиль, щоб залучити й ці регіони до нашої діяльності. Україна — справжній скарб і Європи, і світу. І цей скарб треба зберегти.