Перші і найважливіші завдання культурної дипломатії на зовнішньому напрямі

0
564

Першим і найважливішим завданням культурної дипломатії на зовнішньому напрямі є забезпечення іміджу держави й успішності її міжнародної політики

Що таке культурна дипломатія? Створення українських культурних інституцій. Які кадри готує Інститут журналістики та міжнародних відносин Університету Культури, ексклюзивно для FD розповідає генеральний директор та художній керівник Палацу «Україна», директор Інституту журналістики і міжнародних відносин, проректор КНУКіМ, завідувач кафедри міжнародних відносин, доктор політичних наук, Заслужений працівник культури України Інна Костиря.

Чим є для Вас культурна дипломатія? Що Ви вкладаєте у ці слова?

— Дипломатія ― частина культури. Першим і найважливішим завданням культурної дипломатії на зовнішньому напрямі є забезпечення іміджу держави й успішності її міжнародної політики, та на внутрішньому — зміна парадигми культури і реформування культурної політики, від чого залежить зміст і якість культурного продукту. Усі держави, які зробили ставку на публічну й культурну дипломатію, розповідають про себе, про власне бачення світу й місце серед інших, одне слово, про важливі для них цінності. Є країни, для яких культура й те, що йде за нею, ― культурна дипломатія — становлять справу найголовнішого державного значення. Таке завдання стоїть і перед Україною. Але слід принципово наголосити, що впровадження ефективної політики культурної дипломатії неможливе без забезпечення відповідною аналітикою, яка дозволить більш чітко визначати цілі, завдання та корелювати з ними наступну діяльність.

Інна Костиря та Чжен Вей (радник Посольства Китайської Народної Республіки в Україні, заступник Посла, куратор гуманітарного напрямку діяльності Посольства)

Ви очолюєте Кафедру в Інституті журналістики та міжнародних відносин. Розкажіть, будь ласка, за якими напрямами здійснюється підготовка фахівців?

Також читайте:  Екскурсія Україною по подіуму як місія fashion дипломатії

— Кафедра дуже потужна, у нас працює високопрофесійний колектив. Постійно проходять зустрічі із президентами різних країн, відомими політиками, послами та представниками дипломатичних установ. На зустрічах наші високоповажні гості передають студентам свої знання та досвід. Молоде покоління від цього у захваті. Це можна зрозуміти з їхніх дописів та фото у Facebook та Instagram, діти сьогодні занурені в соціальні мережі — це дає їм можливість висвітлювати усі події зі свого студентського життя, а їхні батьки можуть одразу спостерігати за цим. До речі, дружу зі своїми студентами в Facebook та Instagram, намагаюсь бути для них прикладом, наставником та допомогти знайти себе.

Наскільки сильно, на Вашу думку, змінилася державна політика у сфері міжнародної популяризації України після 2014 року?

— Я б сказала, вона змінилась кардинально.

Чи поліпшить загальну ситуацію створення українських культурних інститутів при наших посольствах?

— Питання створення українських культурних інститутів стало одним із найбільш дискусійних у культурному середовищі. З одного боку, це має бути важливим кроком назустріч впровадженню державної політики культурної дипломатії, з відповідними стратегією, правовою унормованістю, системою завдань і функцій. З іншого, — поява ще однієї інституції в недосконалому на даний час полі культурної політики не є виправданою. Умовою становлення інститутів української культурної дипломатії є подолання різночитання поняття культури в ЄС та в Україні, визнання її фасилітатором суспільних змін та розвитку.

Також читайте:  Українська дипломатія має грати білими у партії проти агресора

Розуміючи, що майбутня діяльність таких інститутів має бути орієнтованою на європейські практики культурної політики та промоції культури, слід зважати на безліч актуальних для України нюансів, важливих для моделювання його роботи. Однак процес створення українських культурних інститутів варто розглядати як важливий етап адвокації культури, зміни ставлення до неї з боку держави і суспільства.

Інна Костиря та Красімір Мінчев (Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Болгарія в Україні)

Як фахівець із міжнародної політики, як би оцінили за 5-бальною шкалою діяльність Міністерства закордонних справ України? Чому?

— Я завжди намагаюсь оцінювати себе і свою роботу більше ніж інших. Якби кожен із фахівців слідував таким принципам, робота була б ефективнішою, але в цілому хочеться сказати, що і тут ми зробили величезний прорив за останній час, кожне із міністерств працює потужніше. Думаю, на це впливає багато факторів — від кадрів до загально-політичної стратегії країни.

2017 рік відзначився потужним проривом у нашій зовнішній політиці — набуття Україною безвізового режиму із країнами ЄС. Чого нам очікувати у цьому році?

— Маю надію, що далі буде краще. Ми маємо стабілізувати свою економіку, стати привабливими, а головне — надійними для закордонних інвесторів, активізувати реформи у всіх сферах: економіка, освіта, а головне — культура, на мою думку, ми приділяємо цьому замало уваги. Ми зважаємо на нагальні потреби, культурна політика здається менш важливою, і це величезна помилка… В українців зростатиме впевненість у тому, що країна рухається у правильному напрямку, але вистачатиме і скептиків, тому попереду дуже багато завдань перед політичною елітою, які потрібно вирішувати швидко й ефективно.

Також читайте:  Ми повинні ставити собі амбітні цілі щодо подальшої та глибшої Євроінтеграції

Якою Ви бачите стратегію української культурної дипломатії?

— Запит на політику культурної дипломатії вже сформовано, як і горизонталь для її впровадження. Найближчим часом важливо об’єднати всі ініціативи в єдиному координаційному центрі для напрацювання документа, який відображатиме засади політики культурної дипломатії. Доцільним є залучення українських наукових осередків, зокрема, кафедр українознавства, у найбільших університетах світу. Вони є добре розвинутою мережею культурних установ України за кордоном.

Співпраця з українськими громадами та активістами повинна стати одним із пріоритетів публічної та культурної дипломатії України.

Високий результат просування та розвитку української культури можливий лише в разі залучення багатьох агентів культурної дипломатії: Міністерства закордонних справ та Міністерства культури України, незалежних митців та експертної спільноти.

Чого б Ви хотіли побажати читачам нашого видання?

— Насамперед, звичайно, миру, щоб ситуація в нашій рідній Україні нарешті стабілізувалася і ми чекали лише позитивних новин.

Ми всі різні, але те, що ми разом, робить нас сильнішими, тому єдності й сили нам усім. І, безумовно, міцного здоров’я, щастя, здійснення всіх мрій.