Зустріч з дослідницею українського авангарду Тетяною Філевською

0
178

Тетяна Філевська – арт-менеджерка та дослідниця українського авангарду, авторка книжок “Казимир Малевич. Київський період 1928-1930”, “Дмитро Горбачов. Случаї”, сценаристка та креативна продюсерка документального фільму “Малевич”. Тетяна приїхала у Нідерланди за підтримки гранту ЄС Cultural Bridges вивчати колекцію та архів Малевича у музеї Стеделік.

На зустрічі поговоримо про українського Малевича, культурну дипломатію та м’яку силу мистецтва. Тетяна розповість про нові відкриття в українській біографії Малевича, які за останні роки встигли облетіти світ, а також про зйомки документального фільму.

Тетяна Філевська закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Працює з 2003 року в українській культурі як арт-менеджерка та кураторка (Фонд розвитку сучасного мистецтва «ЕЙДОС», Фундація Центр Сучасного Мистецтва, Фонд ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив, в команді Мистецького Арсеналу над Освітньою та публічною програмою Першої Київської бієнале сучасного мистецтва ARSENALE 2012).

Також читайте:  Українська культура сьогодні — це престиж держави і гордість українців

З 2009 року вивчає український авангард. Cпівкураторка курсу “Київські лекції Малевича. Реконструкція” (2015). Ініціаторка та організаторка Міжнародної наукової конференції “Казимир Малевич: київський аспект” (2016).

Засновниця і директорка Громадської організації “Інститут Малевича” (2016).

Упорядниця книги “Казимир Малевич. Київський період 1928-1930” (Родовід, 2016-2018), авторка книги “Дмитро Горбачов. Случаї” (Артбук, 2017). Авторка статей, опублікованих у журналі «Український тиждень», онлайн виданнях “Українська правда”, “Платформа”, “Коридор” та ін.

Про книгу
Книга «КАЗИМИР МАЛЕВИЧ. КИЇВСЬКИЙ ПЕРІОД 1928-1930» – це надзвичайна історія, яка може трапитися і в наш час!

Наприкінці 2015 року мистецький світ облетіла новина – в Києві віднайдені нові тексти Казимира Малевича та документи, що стосуються його викладання в Київському Художньому Інституті в 1929-1930 роках. І навіть свідчення про створення Дослідчого Кабінету, своєрідного наукового інституту Малевича. Понад 70 машинописних та кілька рукописних аркушів майже 90 років зберігалися в архіві мистця Мар’яна Кропивницького, викладача й асистента Дослідчого Кабінету.

Також читайте:  Культурні відносини Україна - ЄС: перші досягнення

Матеріали з архіву Кропивницького, мистецькі твори Казимира Малевича з його персональної виставки 1930 року, листи з Києва і до київських адресатів, статті Малевича в «Новій ґенерації», «Альманаху-авангард» та інші документи, пов’язані з київськими проектами мистця, увійшли до книжки – всього 360 сторінок про київський період Казимира Малевича.