Рейтинг: 100 найбагатших українців – 2016

Загальні статки сотні найбагатших за рік зменшилися на чверть, до $20 млрд

0
179

Як повідомляє Forbes, за минулий рік найзначніше зниження вартості активів зафіксовано в Ріната Ахметова – мінус $4,6 млрд. Клуб доларових мільярдерів зберігся в колишньому складі: у «великій п’ятірці» сусідами найбагатшої людини країни залишилися Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук та Юрій Косюк. Але активи «колег» господаря СКМ з кожним роком зменшуються. Водночас динамічне зростання і далі показує бізнес Петра Порошенка, Олексія Вадатурського й Андрія Веревського, які зайняли міцні позиції в першій десятці рейтингу Forbes завдяки успішній ставці на потенціал АПК.

Фактор металу

Тектонічні зрушення в товарно-географічній структурі українського експорту, а також трансформації в політичному житті України спровокували низку суттєвих змін у списку топ-100 найбагатших. Не минуло непомітно для статків вітчизняних мільйонерів вичерпання колишніх фінансових потоків від продажу металу, руди, продукції хімічної та машинобудівної галузей після зниження світових цін на товарних ринках, зупинення заводів у зоні АТО і втрати російського ринку збуту. Так, із другого на четверте місце в рейтингу Forbes змістився Віктор Пінчук, втративши за рік $300 млн у зв’язку зі зниженням цін і замовлень на безшовні сталеві труби через чорну смугу в бізнесі клієнтів з нафтогазового сектору.

Першу десятку рейтингу залишили «металурги» Вадим Новинський, який володіє чвертю компанії «Метінвест» Ріната Ахметова, а також власник Ferrexpo Костянтин Жеваго. Напружена ситуація в основному бізнесі не сприяла розв’язанню проблем їхніх банківських активів: «Форум» і «Фінанси та Кредит» НБУ відправив на ліквідацію за невиконання зобов’язань перед вкладниками. Схожа доля спіткала великі фінустанови й інших учасників рейтингу топ-100. Незважаючи на те що порівняно з промисловими підприємствами в активах найбагатших банки займали невелику частку, їх крах завдав репутаційного удару, посиливши подальше зниження вартості пов’язаних фінансово-промислових груп.

Зміна еліт

Суттєве зниження оціночної суми статків торкнулося низки бізнесменів, які асоціювалися з попередньою політичною елітою. Серед них гравці нафтогазового сектору Микола Злочевський, Нестор Шуфрич, Микола Рудьковський, власник «Донбасенерго» Ігор Гуменюк, власник «Конті» Борис Колесніков, мажоритарний акціонер «УкрАвто» Таріел Васадзе та інші. Відбулося не тільки ослаблення їхнього політичного впливу, а й здешевлення активів. Не останню роль у цьому відіграли такі чинники, як спад світових цін на енергоресурси, зниження внутрішнього платоспроможного попиту, а також розташування виробничих потужностей на непідконтрольній Україні території. При цьому бізнесмени залишилися в рейтингу, на відміну від Станіслава Березкіна, Ігоря Андреєва, Павла Климця і Володимира Приходька, які з різних причин (борги, втрата активів, втрата ринків збуту) не потрапили в топ-100 найбагатших-2016.

На жаль, влітку 2015 року пішли з життя два учасники минулорічного списку Forbes. Після тривалої хвороби на 77-му році життя помер Володимир Бойко, почесний президент ММК ім. Ілліча. Лікарям не вдалося врятувати і 47-річного Ігоря Єремеєва, співвласника групи компаній «Континіум», який отримав серйозну травму голови в результаті падіння з коня на кінній прогулянці.

Таємниці зростання

Розвиток аграрного сектору і харчової промисловості торік сприяв зростанню статків, не обтяжених надмірними боргами латифундистів. Наприклад, Петро Порошенко, який піднявся з восьмого на шосте місце, є не тільки кінцевим бенефіціаром корпорації Roshen, а й холдингу «Укрпромінвест-Агро». Хороші показники чистого доходу показали агрохолдинги «Нібулон» Олексія Вадатурського, «Keрнeл» Андрія Веревського, «Aстартa» Віктора Іванчика. Збільшилася вартість активів в АПК Тараса Барщовського (T.B. Fruit), Всеволода Кожем’яка («Агротрейд»), братів Буряків («Сварог Вест Груп») та Сергія Тарасова («Агроспецсервіс»).

Завдяки успішній бізнес-діяльності в аграрній сфері до сотні Forbes цьогоріч уперше увійшли Віталій Хомутиннік (Uniline Finance Ltd.), який розкрив свої агроактиви, Сергій Кролевець – засновник компанії «Ерідон» – дистриб’ютора засобів захисту рослин, насіння і добрив, Рафаель Гороян – власник зерноторговельної компанії «Прометей», Дмитро Кравченко – мажоритарний акціонер LNZ Group. Ще суттєвішим драйвером зростання статків 2015 року стала фармацевтика. Виробництво і дистрибуція ліків поліпшили становище лідерів ринку Філі Жебровської («Фармак»), Володимира та Гліба Загоріїв («Дарниця»). У січні нинішнього року фармацевтична фірма «Дарниця» отримала дозвіл АМКУ на придбання понад 50% акцій ПАТ «НВЦ «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Жебровська розширила бізнес фірми «Фармак», придбавши польську компанію, яка спеціалізується на маркетингу та продажу біологічно активних добавок, що дасть змогу вивести препарати на ринки ЄС. До клубу першої сотні мільйонерів Forbes уперше увійшли власники великих дистриб’юторів ліків Андрій Губський («Оптима-Фарм, ЛТД»), Олександр Дитятковський і Олександр Суходольський («БаДМ»), Валерій Кондрук («Фармпланета»).

Величезний потенціал українських ринків IT-аутсорсингу й e-commerce поки що не знайшов відображення в рейтингу найбагатших. Причиною є не тільки висока фрагментованість галузі, а й брак мотивації до розкриття структури власності та реальних фінрезультатів лідерами молодих ринків. Так, єдиний представник «нової генерації» – засновник «Розетки» Владислав Чечоткін вперше увійшов до топ-100, але з приблизною оцінкою вартості активів, розрахованою з огляду на частку інтернет-супермаркету на ринку, а також очікуваний обсяг залучених інвестицій від Horizon Capital.

Точка біфуркації

Узагальнюючи аналіз структурних змін списку топ-100 за попередні роки, можна простежити кілька значних тенденцій і метаморфоз.

По-перше, зрощення економічного капіталу з політичним хоч і сприяє піднесенню на перші сходинки рейтингу, може завдати серйозної шкоди після зміни вивісок у кабінетах влади. Стабільно утримувати висоти протягом тривалого періоду, без розпродажів, продовжуючи легальне ведення бізнесу, вдалося лише кільком «класичним» олігархам.

По-друге, спостерігається явний тренд до перерозподілу капіталу, викликаний не тільки змінами в політичному ландшафті, а й фундаментальнішими причинами, як-от війна, розворот напрямків експорту, стагнація сировинних ринків і нова роль України на глобальному ринку поділу праці. Швидко «пересихають» традиційні для «старих багатіїв» джерела доходу: металургія, хімічна галузь і машинобудування. Перспективнішими видаються аграрний, фармацевтичний і IT-сектори.

По-третє, перераховані зміни суттєво впливають не тільки на майбутнє приватних капіталів, а й на долю країни. Від стратегічних рішень великих власників залежить подальший шлях розвитку: або ми за інерцією повертаємося до аграрного феодалізму, або ж намагаємося застрибнути в швидкісний експрес четвертої індустріальної революції.