Коментар Посла України в Угорщині Любові Непоп щодо підписання Закону “Про освіту”

0
515

Коментар Посла України в Угорщині Любові Непоп у прямому ефірі угорського телебачення HirTV щодо ситуації довкола підписання Президентом України Петром Порошенком Закону “Про освіту” в контексті українсько-угорських відносин

В інтерв’ю, зокрема, було наголошено:

– Президент підписав Закон, враховуючи, що він є важливим для майбутнього країни, відкриває шлях до інтеграції українського освітнього простору до загальноєвропейського, робить українських студентів конкурентноспроможними на європейському ринку праці. Президент наголосив, що важливо, щоб знання державної мови забезпечило рівні можливості для всіх громадян, але одночасно щоб були дотримані і права нацменшин;

– навколо Закону вже створено багато міфів, які треба розвінчувати. Україна не планує закриття національних шкіл чи звільнення вчителів, які навпаки є нашим здобутком і на яких ми розраховуємо в процесі реформи, для підвищення їхньої кваліфікації буде передбачено відповідні кошти у державному бюджеті; з п’ятого класу учні матимуть можливість вчити не лише угорську мову, буде вивчення також одного чи декількох предметів угорською мовою, про що рішення має ухвалити сама школа; школи будуть забезпечені необхідними словниками, щоб діти могли засвоїти термінологію і державною, і рідною мовами, тоді вони володітимуть обома мовами, що дозводить їм по-справжньому відігравати роль містка в міждержавних відносинах, про яку ми так часто говоримо;

Також читайте:  Конституційна комісія створила робочу групу з питань Автономної Республіки Крим

– Україна не має наміру звузити, а навпаки прагне розширити можливості для нацменшин. Наразі в Берегівському районі 75% випускників шкіл не здали ЗНО з української мови, загалом у Закарпатті – 36%. Понад 60% випускників угорських та румунських шкіл не склали ЗНО з математики та історії України. Ці діти не можуть потрапити до університетів з-за незнання української мови і обов’язком держави є забезпечити її викладання;

– новий Закон не суперечить українсько-угорському базовому Договору, в якому йдеться про зобов’язання країн поважати права нацменшин, забезпечити викладання рідної мови або рідною мовою, гарантуючи при цьому і засвоєння державної мови, забезпечити, щоб представники нацменшин не мали жодних негативних наслідків для себе з-за того, що вони належать до нацменшин, а наразі якраз мова і йде про те, що вони зазнають таких негативних наслідків з-за неволодіння державною мовою. Викладання національної мови чи національною мовою на всіх рівнях, як це передбачено Договором, забезпечуватиметься і відповідно до нового Закону, але при цьому не всі предмети викладатимуться мовою нацменшин; на виконання Закону будуть розроблятися конкретні програми, які складатимуться із залученням національних громад;

– новий Закон відповідає вимогам Конституції України;

– щоб усе це було зрозумілим, дуже важливо вести діалог. Україна вже висловила готовність до двосторонніх консультацій і з угорською стороною, і з експертами Ради Європи. Міністр освіти і науки України Л.Гриневич вже давно висловила готовність до зустрічі з Міністром людських ресурсів Угорщини в рамках його запланованого на жовтень візиту в Україну, Посольство зверталося до угорської сторони за підтвердженням готовності до зустрічі і розраховує, що буде отримана позитивна відповідь. Що ж до зустрічі у Берегові, то запрошення від угорського колеги було передано пізно увечері на загальну адресу МОН і фактично отримано вже у понеділок, в день самого заходу. Міністр Л.Гриневич додатково висловила свою згоду і бажання на проведення зустрічі в ході візиту З.Балога в Київ, щоб роз’яснити усі питання, які викликають занепокоєння;

Також читайте:  Українські діти відпочивають в Молдові

– Міністр закордонних справ України висловив свою готовність приїхати до Будапешта, більше того, запропонував разом з угорським колегою Петером Сійярто поїхати і до Закарпаття, і в Дебрецен. Що ж до заяв стосовно того, що Україні буде боляче, то Дебреценський університет вже ухвалив рішення про нагородження В.Путіна, яке боліло Україні і проти якого ми разом маємо виступити;

-щодо угорської допомоги не можна не згадати візит 9 вересня до міста Волноваха у 20 км від лінії фронту, участь в якому взяли декілька угорських депутатів та угорський бізнесмен, який зібрав кошти на будівництво в цьому місті дитячого майданчика. Ми всі разом відвідали і лінію фронту. Ми всі були одностайні щодо того, наскільки важливо для України, для кожного її громадянина, щоб Угорщина так само рішуче виступала на кожному міжнародному форумі проти порушення Росією міжнародного права по відношенню до України і продовжувала підтримувати санкції проти РФ. Під час перебування у Волновасі одна з місцевих мешканок зауважила, що якби раніше українська держава зробила більше для того, щоб ми вивчили українську мову, російська пропаганда не змогла б бути настільки впливовою, то ж сьогодні українська мова має нарешті почати відігравати ту саму роль, яку угорська відіграє в Угорщині, – об’єднувати людей. Дуже важливо розуміти, що це жодним чином не означає, що хтось хотів би позбавити меншини їх національної ідентичності, мови, культури;

Також читайте:  Вступ України до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики - Президент підписав Закон

– Україна надасть Закон для оцінки експертам Ради Європи і врахує їхні висновки. І в цьому зв’язку ми вважаємо обговорення, пояснення нашої позиції дуже важливим. Ми впевнені, що Закон не порушує жодних правових норм.

Оригінал інтерв”ю