Новий Шовковий шлях та культурне співробітництво між Україною та Китаєм

0
1081

Україна та Китай наступного року відзначатимуть 25-річчя встановлення дипломатичних відносин. Це – важлива подія в історії наших держав. У цьому контексті варто пригадати, що між нашими країнами  існує дуже тривала історія взаємин – набагато  давніша, ніж здається.

Наші предки контактували з Китаєм  ще за часів Київської Русі, в рамках розвитку торгівельного співробітництва на євразійському просторі. Знаменитий Великий шовковий шлях проходив із Китаю в Європу – через Київ і слов’янські землі. Природно, що купці з українських земель бували на Сході, а східні купці – на київських ринках. Цьому є чимало речових доказів – китайські артефакти археологи знаходять на значному віддаленні від місць їхнього виготовлення. Це був період найбільшого розквіту Великого шовкового шляху, його «Золотий вік». Україна в цей час відігравала значну роль  в його функціонуванні.

Сьогодні Китай – це потужна  держава з розвиненою економікою, котра активно впливає на  світову геополітичну ситуацію, є найбільшим споживачем, виробником та експортером у світі. Провідна роль Китаю на світовому ринку є незаперечною. За роки реформ, що відбувалися в країні останнім часом, Піднебесна перетворилася з відсталої аграрної країни на провідну індустріальну державу, від промисловості якої залежить стабільність багатьох країн.  Починаючи з 2010 р., Китай впевнено посів друге місце  у світі після США за рівнем економічного розвитку, обігнавши Японію, яка була на ньому впродовж 42 років.

Новий Шовковий шлях та культурне співробітництво між Україною та Китаєм

Країна продовжує шукає нові шляхи розвитку. Так, у вересні 2013 року Голова КНР Сі Цзіньпін  проголосив концепцію «Нового шовкового шляху» під закликом «Один пояс — один шлях». Ця глобальна стратегія включає в себе проекти «Экономічний пояс Шовкового шляху» та «Морський Шовковий шлях XXI століття» і має на меті створення потужної та розгалуженої інфраструктурної мережі на шляху від західних кордонів Китаю через країни Средньої Азії та Ірану до Європи.

Реалізація проекту будівництва транспортної інфраструктури повинна спричинити суттєвий зріст внутрішньоєвразійської торгівлі та інтенсифікації економічного розвитку величезних внутрішніх територій Євразії, а також країн Південної та Південно-Східної Азії, Близького Сходу та Африки, куди має дійти «Новий Шовковий шлях», принаймні його морська частина.

Вже навесні 2015 року для реалізації цього проекту було cтворено інвестиційний фонд Silk Road Company  та виділено для нього значні кошти. Ще раніше під цей проект Китай створив Азійський банк інфраструктурних інвестувань (АБІІ) – міжнародний інвестиційний банк, який в ЗМІ називають конкурентом МВФ та Всесвітнього банку. До кінця 2015 р. до  нього входило 60 країн Азії та всі ключові країни Європи.

Саме тому КНР, як країна-лідер глобального розвитку та головний архітектор будівництва економічного поясу сучасного Шовкового шляху із Азії у Європу, який пролягає і через нашу країну, є такою важливою для українського майбуття. Однак, найголовнішим у взаєминах  Китаю та  України є те, що позитивна динаміка  їх розвитку   закладена не у запозиченні чужого, а у глибокому зануренні в духовно-культурні витоки  наших  цивілізаціїй.

Також читайте:  Виставка художніх творів "Найцікавіше про жінку" Слави Займака

Новий Шовковий шлях та культурне співробітництво між Україною та Китаєм

 Враховуючи,  що своє зростання в сучасному взаємозалежному світі китайці будують через співрозвиток із іншими країнами, Україна продовжує вести активну політику багатосторонньої співпраці з Китаєм. Сьогоднішня Україна – це країна, яка  прагне перетворити свій невичерпний духовно-креативний потенціал на інноваційно-індустріальну реальність стійкого розвитку  і   не за рахунок, а в інтересах всіх країн Європи,  Азії і цілого світу. В цьому Україна і Китай – стратегічні партнери. Але нинішній стан українсько-китайських взаємин, не зважаючи на підписання Меморандуму про стратегічне партнерство, зосереджується, переважно, на торгівельно-економічній сфері з наростанням експортно-імпортного дисбалансу на користь Китаю. Для його мінімізації Україні потрібно вийти на інший рівень, на більш глибоку виробничо-технічну, науково-технологічну та інноваційно-інвестиційну базу. Цій зміні стосунків на взаємовигідних умовах,  за китайським традиційним мисленням,  передує встановлення їхньої культурно-етичної основи: спочатку людські стосунки, а лише згодом – ділові.   Натомість в Україні орієнтуються на стандарти менеджменту західного типу. Відтак потрібна взаємна, передусім цивілізаційно-культурна адаптація: українців – до китайської культури, китайців – до української та європейської.

Цьому покликана сприяти Програма культурного співробітництва між нашими країнами, зініційована на вищому рівні,  підписана  Міністерством культури України та Міністерством культури Китайської Народної Республіки, яка  розрахована на 2013-2017 рр.  В рамках програми проводиться активна співпраця. З найбільш масштабних заходів  – проект «Кобзар – очима китайських митців», в реалізації якого взяли участь Китайська академія живопису та каліграфії з Пекіну та Національний музей Тараса Шевченка за сприяння Посольства України в КНР, Посольства КНР в Україні,  Національної академії мистецтв України, Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Проект розпочався в серпні 2015 року. На сьогоднішній день в його рамках було реалізовано цілу низку цікавих заходів. Перший з яких – візит до України провідних китайських митців, каліграфів та художників, відомих не лише в себе на Батьківщині, а й далеко за її межами. Численна делегація митців, яку очолював віце-перзидент академії Китайської живопису і каліграфії Юй Ген Хуей, побували в музеях, мистецьких навчальних закладах, майстернях українських художників. Однак головною метою було  знайомство із життям та творчістю Тараса Шевченка та   створення китайської художньої шевченкіани.  Вони представляли всі регіони Китайської Народної Республіки та основні художні школи, що, безумовно, збагатило цей проект та збільшило його вагомість. Більшість митців вперше приїхали в Україну, ознайомилися із шевченківськими місцями, долучилися до нашої культури та історії. Їхні твори –  це перша презентація  шевченкіани за межами України. Твори поета вперше ілюструються  митцями східної художньої  традиції і, що особливо цікаво, в традиційному давньому мистецтві Сходу – каліграфії. Було виконано художні твори в традиційному стилі «гохуа» та зразки каліграфії.

Також читайте:  Особливому партнерству між НАТО і Україною виповнюється двадцять років: уроки, які необхідно пам’ятати

Наступним етапом став вихід збірки поезій Тараса Шевченка «Кобзар» у перекладі китайською мовою відомого літературознавця, перекладача Ге Баоцюаня (1913 – 2000),  презентація якого відбулась 25 березня 2016 року в  Посольстві України в Китайській народній республіці.  В ній взяли участь представники понад 10 вищих навчальних закладів Китаю, китайської Спілки дружби із закордоном, Національної бібліотеки Китаю, учені та митці, зокрема дружина перекладача Ге Баоцюаня Л’ян Пейлань, голова видавничого дому «Народна література» (він же спонсор видання) Гуань Шигуан, редактор видання Чжан Фушен, професор Пекінського університету Лі Мінбінь, запрошений професор Шанхайського університету іноземних мов Василь Івашків. Вихід цього видання – спільна ініціатива української та китайської сторін.

11 травня 2016 р. в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві відкрилася виставка «Нев′януча слава. Шана Тарасові Шевченку», на якій вперше  було представлено твори присвячені Тарасу Шевченку у виконанні митців КНР.  Виставка мала великий резонанс у культурному полі України. Вона продемонструвала новий рівень стосунків між нашими державами – початок активних дій в сфері культурної дипломатії, що в сьогоднішньому глобалізованому світі є дуже важливим фактором взаєморозуміння між людьми та країнами в кінцевому рахунку. Твори виконані в традиційній для китайського мистецтва техніці «гохуа», зрозумілі китайському глядачеві та цікаві  нам своєю оригінальністю та новою інтерпретацією. Виставка – це можливість для китайського глядача більше дізнатися  про  Україну, про її культуру, традиції та багатогранну творчість Тараса Шевченка, що стала т. зв. «вікном» виходу України в Китайське культурне середовище. А для українського глядача – можливістю наблизитися до розуміння китайської культури та її сучасного мистецтва, яке мало відоме нам.   В колекції Національного музею Тараса Шевченка зберігаються матеріали про вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка в Китаї, але ці матеріали, можна сказати, – з іншої епохи. Проте серед них є унікальні зразки китайської каліграфії.

У травні 1986 р. викладач китайської класичної літератури, професор Пекінського педагогічного університету Тань Де Лінь завітав до тоді ще Державного музею Тараса Шевченка в Києві. Він привіз із собою каліграфічний сувій, на якому  зображено бамбукову гілку – символ Китаю та написано ієрогліфами: «Сувої віршів Тараса Шевченка вічно живуть поміж людей – між небом та землею.». Ці слова втілені в каліграфії, за китайською традицією, це – найвищий прояв шани та поваги до українського митця.

Також читайте:  Зустріч Віце-прем`єр-міністра з питань європейської інтеграції України та Посла України в США

Починаючи з першого візиту китайських художників до України, цей проект зацікавив Третього Президента України Віктора Ющенка. Віктор Андрійович підтримав ініціативу та особисто долучився до нього. Зокрема він запропонував організаторам у форматі існуючої виставки під час її експонування в Пекіні продемонструвати твори українського народного декоративно-ужиткового мистецтва з власної колекції.

Виставка відкрилася 10 вересня 2016 р. у пекінській галереї World Art Museum в самому центрі міста. Унікальні твори  українського народного декоративного мистецтва (деякі з них були виготовлені на прикінці 17 ст.) надзвичайно вдало доповнили експозицію, зробивши її яскравою подією в культурному житті Пекіна.  На церемонії відкриття було оголошено про наміри створити в Пекіні   художній музей-галерею Тараса Шевченка.  Початком формування його колекції стануть твори з виставки «Нев′януча слава. Шана Тарасові Шевченку» та твори сучасних українських художників,  які були передані з України в дар Пекінському  музеєві.

Новий Шовковий шлях та культурне співробітництво між Україною та Китаєм

Відкриття Музею Тараса Шевченка в  Пекіні відбулося 23 вересня 2016 р. До його створення   долучилися культурні та громадські організації України та КНР: Національний музей Тараса Шевченка, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Українська Військова Організація, приватний музей Козацькі землі України, посольство України в Китаї, Академія живопису і каліграфії Китаю, Академія Лі Кежан під патронатом президент України Віктор Ющенко.   Музей знаходиться  на півдні столиці  в Академії Лі Кежан. Це відома мистецька і наукова інституція в Китаї. Керує нею академік живопису Лі Ген – син славнозвісного художника Лі Кежана.

За словами директора нового музею Юй Гень Хуея /Алана Юй/, зараз у музеї готується нова експозиція. До неї ввійдуть шевченківські роботи художників і фотографів обох країн. Приміщення функціонуватиме також як галерея, де презентувати свою творчість зможуть не лише китайські, а й українські майстри.

Почесний директор музею відомий китайський художник  Лі Ген висловив сподівання, що Музей Тараса Шевченка стане зручним майданчиком для створення, вивчення і колекціонування картин, скульптур та інших творів мистецтва, пов’язаних з Великим Тарасом Шевченком. В майбутніх планах –  подальший розвиток Музею, який організатори бачать не лише в його функціонуванні в форматі галереї, а й у створенні експозиції  нового типу – мультимедійної.