Глобальний південь і Україна: чи можливий альянс за межами Заходу
Глобальний Південь охоплює країни Африки, Латинської Америки, Південної та Південно-Східної Азії. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Україна суттєво активізувала роботу з цим простором, усвідомивши, що підтримки західних столиць недостатньо для довгострокової безпеки. Київ вибудовує нові лінії комунікації з державами, які часто дотримуються нейтралітету чи критикують спадщину колоніалізму.
Українська дипломатія дедалі частіше звертається до майданчиків БРІКС+, Африканського союзу та АСЕАН, намагаючись перетворити публічну симпатію на конкретні голоси в міжнародних структурах. Паралельно розвиваються двосторонні формати — від зернових ініціатив до програм підготовки кадрів у сфері медицини та цифрової інфраструктури.
Співпраця не є лінійною: одні країни підтримують Україну в ООН, інші утримуються, а деякі відверто симпатизують Москві. Ця строкатість зумовлена історичним досвідом, економічними зв'язками з РФ та сприйняттям західних наративів. Для України це означає необхідність багаторівневої роботи, де кожен регіон потребує окремого підходу.
Саме тому стратегія виходу за межі традиційного західного дискурсу стає одним із найважливіших напрямків зовнішньої політики на найближчі роки. Від результатів цієї роботи залежить здатність країни сформулювати власне бачення багатополярного світу.
Що таке Глобальний Південь і чому він важливий
Поняття «Глобальний Південь» спочатку мало географічний та економічний сенс, але з часом набуло політичного забарвлення. До нього відносять Індію, Бразилію, ПАР, Індонезію, Єгипет, Мексику, Нігерію та десятки інших держав. Ці країни мають значну кількість голосів у Генасамблеї ООН, величезні ринки для українського зерна та IT-послуг, а також володіють критично важливими ресурсами.
Глобальний Південь не є монолітним блоком. Країни Африки відрізняються від латиноамериканських, а азійські — від близькосхідних. Ця різноманітність ускладнює переговори, але водночас відкриває простір для індивідуальних партнерств.
| Регіон | Ключові країни | Позиція щодо України | Інтерес для Києва |
|---|---|---|---|
| Африка на південь від Сахари | ПАР, Кенія, Нігерія, Ефіопія | Переважно утримання | Продовольча безпека, видобувні галузі |
| Латинська Америка | Бразилія, Мексика, Аргентина | Різні позиції, часто нейтралітет | Аграрний ринок, технології |
| Південна Азія | Індія, Пакистан, Бангладеш | Нейтралітет, Індія — партнер | Фармацевтика, освіта |
| Південно-Східна Азія | Індонезія, В'єтнам, Філіппіни | Здебільшого утримання | Електроніка, морська торгівля |
| Близький Схід | Єгипет, ОАЕ, Саудівська Аравія | Обережна позиція | Інвестиції, енергетика |
Дипломатичні візити та нові формати співпраці
Упродовж останніх двох років українські урядовці здійснили безпрецедентну кількість візитів до столиць Глобального Півдня. Президент та міністри відвідали Індію, Бразилію, Кенію, Індонезію та країни Перської затоки, де підписали меморандуми про торгівлю, освіту й оборонну співпрацю. Ці поїздки супроводжуються конкретними угодами в агросекторі та відновлюваній енергетиці.
Окремим напрямком стала робота з країнами, які ще донедавна уникали публічних контактів з Україною. Саудівська Аравія та ОАЕ обережно ставляться до критики Москви, але зацікавлені в українських технологіях та продовольстві. Парламентські форуми та культурні обміни допомагають просувати наратив про війну як справу глобальної безпеки, а не лише європейську кризу.
Позиції країн Глобального Півдня в ООН
Голосування в Генасамблеї ООН демонструють складну картину. Країни Африки на південь від Сахари часто утримуються, посилаючись на принцип невтручання. Латинська Америка вирізняється поляризацією: Бразилія та Мексика схиляються до нейтралітету, тоді як Чилі та Уругвай підтримують Україну.
Індія залишається ключовим стратегічним партнером для Києва, попри тісні зв'язки з Москвою в оборонній сфері. Делі публічно закликає до діалогу та поваги до суверенітету, що можна інтерпретувати як м'яку підтримку. Індонезія, В'єтнам і Філіппіни поступово долучаються до гуманітарних ініціатив.
Для України критично перетворити нейтральну позицію на активну підтримку через конкретні проєкти — від навчання африканських студентів до спільних досліджень у сфері клімату. Саме така «тиха дипломатія» виявляється ефективнішою за гучні заяви, і partners може стати корисним ресурсом для розбудови таких зв'язків.
Економічні виміри співпраці
Економічна складова співпраці стає дедалі вагомішою. Україна експортує зерно, олію та метал до Індії, Єгипту та країн Перської затоки, імпортуючи добрива, фармацевтику та електроніку. Зернова ініціатива та Чорноморські коридори стали своєрідним тестом на спроможність Києва вибудовувати логістику в обхід блокад.
Окремо розвивається співпраця у сфері цифрових технологій та фінтеху. Українські IT-компанії відкривають офіси в Дубаї, Найробі та Сан-Паулу. Україна пропонує власний досвід у кібербезпеці та цифровому урядуванні. Цікаво, що окремі неочікувані ніші — від цифрових фінансів до нових форматів розважального контенту — також стають полем м'якої культурної присутності. Прикладом нетрадиційних підходів є цифрові нотатки, що демонструють, як Україна експериментує з новими способами комунікації з глобальною аудиторією.
Ризики, виклики та стратегічні орієнтири
Робота з Глобальним Півднем пов'язана з серйозними ризиками. Частина країн сприймає західну підтримку України як «подвійні стандарти», зважаючи на конфлікти в Африці та на Близькому Сході. Тісні торговельні зв'язки багатьох держав з Росією обмежують простір для маневру. Внутрішня нестабільність у ряді країн робить довгострокові проєкти крихкими.
Успіх можливий за умови послідовної стратегії, що поєднує дипломатію, економіку та культуру. Києву варто розвивати власний порядок денний — продовольча безпека, кліматичні ініціативи, цифрова трансформація. Такий підхід дозволить Україні перетворити ситуативну підтримку на сталий альянс за межами Заходу.
Серед ключових рекомендацій для посилення співпраці з Глобальним Півднем:
- Розширити мережу дипломатичних представництв у країнах Африки, Латинської Америки та Південно-Східної Азії.
- Започаткувати багаторічні освітні та наукові програми для студентів і дослідників із країн Глобального Півдня.
- Поглибити торговельні зв'язки через нові логістичні маршрути, зокрема через Суецький канал.
- Пропонувати конкретні проєкти у сфері клімату, продовольства та цифрової інфраструктури.
- Активізувати роботу з українськими діаспорами, які мають коріння в Африці, Азії та Латинській Америці.
- Використовувати культурні та спортивні події як м'який інструмент публічної дипломатії.
Україна вже довела здатність адаптуватися до нових умов і шукати нестандартних партнерів. Наступний крок — перетворення разових візитів на стійкі багаторічні відносини, що базуються на взаємній вигоді. Стежте за новинною стрічкою, щоб бути в курсі подальших ініціатив у сфері міжнародних відносин та нових форматів співпраці з Глобальним Півднем.